Автор: admin

Соціологічна інформація є важливим інструментом прийняття управлінських рішень з урахування думки громадськості не тільки в мирний час, але ще більшої важливості набуває в воєнний час. Соціологічні дані є інструментом, який використовується не тільки в економічній, політичній, освітній, соціальній та сфері громадського здоров’я, але й у військовій сфері, а саме ведення інформаційної війни, маніпулювання суспільною свідомістю, вплив на формування громадської думки тощо. «Війна – це насильницька зміна порядку, інформаційна війна змінює інформаційний порядок, коли всі починають говорити не про те і не тими словами» [6, с. 118].  Результати «недостовірних» соціологічних досліджень активно використовуються в умовах війни для поширення фейкової інформації, формування спотвореної картини соціальної реальності та видання за бажане уявлення про певне явище.

Продовжити читання “Соціологічні дослідження та маніпулювання суспільною свідомістю під час війни”

Стаття присвячена розгляду поширення корупції в державних органах влади, впливу реформ на боротьбу з корупцією, аналізу результатів соціологічних досліджень щодо ставлення українців до корупції в органах державної влади та доброчесності державних службовців.
У статті обґрунтована актуальність та необхідність соціологічного дослідження проблеми корупції з метою її вимірювання та привернення уваги громадськості до її подолання.
Описано вплив реформ в системі державного управління на рівень поширення корупції в органах державної влади від місцевого до національного рівнів.
В статті здійснено аналіз результатів останніх досліджень щодо корупції, оцінка та ставлення українців до корупції, розглянуто показники вимірювання корупції та місце України в дослідженні «Індекс сприйняття корупції».
В статті використано результати соціологічних опитувань, проведених Соціологічною групою  «Рейтинг» на теми: «Уявлення українців про культуру доброчесності» (20-23 вересня 2024 року), «Успіх чи ні? Як українці оцінюють реформування органів правопорядку та підтримку ЄС» (24-29 вересня 2024 року); Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» у співпраці з Проєктом USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (SACCI) на тему: «Стан корупції в Україні 2023: сприйняття, досвід, ставлення»; Інститутом соціології НАН України в рамках національного щорічного моніторингового репрезентативного опитування населення України (2023 рік).
Незважаючи на значну кількість наукових досліджень у сфері протидії корупції, проведення антикорупційних реформ, створення нових органів, спрямованих на боротьбу з корупцією в Україні, ця проблема не втрачає своєї актуальності та необхідності продовження наукових пошуків.

Продовжити читання “Дослідження корупції в Україні: виклики сьогодення.”

У статті розглянуто вплив процесів інформатизації та цифровізації суспільства, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни з росією на трансформацію методу опитування. Увагу приділено основним аспектам зміни підходів до реалізації методу опитування за останні роки. Здійснено огляд публікацій щодо цього питання як серед закордонних дослідників, так і серед українських науковців, які активно вивчають питання процесу цифровізації в емпіричній соціології.
Автори торкаються також етичних питань щодо конфіденційності досліджень при проведенні опитувань громадської думки, а саме, забезпечення анонімності при проведенні онлайн опитувань.
Також, у статті розглядається питання інтеграції цифрових та традиційних методів збору та аналізу соціологічної інформації, можливості їх застосування разом.
Розглянуто основні переваги та недоліки різних типів методу опитування. Робиться акцент на важливості зберігання методологічної та методичної основи, що закладені методом опитування face-to-face.
Важливим аспектом в рамках емпіричної соціології є поєднання практичного досвіду дослідницьких компаній та науковців, які працюють над питаннями методології та методів збору соціологічної інформації, зокрема методу опитування.

Продовжити читання “Трансформація методу опитування: від face-to-face до онлайн опитувань.”

У статті розглянуто феномен приймаючої громади, що позитивно впливає на процес інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Розглянуто створення нового утворення – старостинський округ та, відповідно, нової посади – староста на рівні територіальних громад. Інституціональне становлення та формування нової інституції в рамках реформи децентралізації продовжується, що пов’язано з впливом як внутрішніх так і зовнішніх процесів.
Досліджується роль та місце старостинських округів в процесі здійснення адаптації внутрішньо переміщених осіб, що викликано військовими діями та окупацією територій України. Саме на час воєнного конфлікту росії проти України припадає активна фаза реформи децентралізації та формування територіальних громад. Повномасштабний військовий напад росії на Україну у 2022 році збільшив навантаження на територіальні громади, що викликано внутрішнім переміщенням значної кількості населення з одних регіонів до інших.
Визначено, що саме органи місцевого самоврядування, різні заклади громади та локальні громадські об’єднання є тими інституціями, через які переселенці найперше зустрічаються з владою, громадою та спільнотою, отримуючи ту чи іншу допомогу та підтримку або не отримуючи потрібного й бажаного, що, у свою чергу, впливає і на громади, і на переселенців, і на суспільство в цілому.
Саме інститут старост стає на допомозі людям у вирішенні буденних питань життя їхнього населеного пункту, забезпечення розвику територій, представництво інтересів жителів.
Доведено, що зі збільшенням внутрішнього переміщених осіб в Україні, збільшується роль адаптивних чинників соціокультурної інтеграції ВПО у нові територіальні громади, змінюються вектори соціальної взаємодії ВПО та місцевих жителів. В свою чергу, приймаюча громада на рівні старостинського округу стає соціокультурним утворенням, стан якого відображає специфічні культурні властивості, зумовлені необхідністю прийняття груп з інших спільнот.

Продовжити читання “Роль старостинських округів в адаптації внутрішньо переміщених осіб в територіальних громадах.”

У даній статті автор розглядає особливості та переваги застосування одного з методів соціологічного опитування (вуличного опитування) в дослідженні електоральної поведінки виборців в періоди передвиборчих кампаній.
Продовжити читання “Використання методу вуличного опитування в рамках електоральної соціології”

В статті розглянуто основні проблеми використання одного із соціологічних методів опитування exit-poll при проведенні виборів народних депутатів України і виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. Проведено аналіз можливих причин негативного досвіду проведення exit-poll в Україні. Особливу увагу автор звертає на особливості проведення exit-poll на позачергових парламентських виборах у 2014 році. Продовжити читання “Cтан та перспективи використання методу exit-poll під час проведення виборів”

У даній статті автор розглядає соціологічний напрям осмислення податкових відносин в сучасному суспільстві, якому приділяється значно менше уваги порівняно з економічним та юридичним аспектами, які займають привілейоване положення в дослідженнях податкових феноменів. Продовжити читання “Соціологічна складова дослідження проблеми ухилення від сплати податків”

За результатами екзит-полу 15 листопаду 2015 року, на виборах на посаду міського голови м. Краматорська перемагає Єфімов Максим Вікторович із рейтингом 55,9%. Його опонент Панков Андрій Вікторович займає друге місце з 44,1% голосів.
Продовжити читання “Прес-реліз: результати екзит-полу в м.Краматорськ 15 листопаду 2015 року”

За результатами екзит-полу, у виборах до Чернігівської міської ради лідирує Чернігівська міська партійна організація політичної партії «НАШ КРАЙ», що набирає 26,5 %. За нею йде Чернігівська міська організація партії «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА «СОЛІДАРНІСТЬ», що набирає 16,5%. На третьому місці – Чернігівська міська організація Всеукраїнського об’єднання «БАТЬКІВЩИНА» – 13,4 %. Також 5-відсотковий бар’єр долають
такі партії: Чернігівська міська організація політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – 7,4 %, Чернігівська місцева організація Радикальної партії Олега Ляшка – 6,3 %, Чернігівська міська організація Всеукраїнського об’єднання «СВОБОДА» – 6,2 % та Чернігівська міська організація політичної партії ДЕМАЛЬЯНС (Демократичний Альянс) – 5,3 %. Продовжити читання “Прес-реліз: результати екзит-полу в місті Чернігові 25 жовтня 2015 року”