У статті розглянуто вплив процесів інформатизації та цифровізації суспільства, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни з росією на трансформацію методу опитування. Увагу приділено основним аспектам зміни підходів до реалізації методу опитування за останні роки. Здійснено огляд публікацій щодо цього питання як серед закордонних дослідників, так і серед українських науковців, які активно вивчають питання процесу цифровізації в емпіричній соціології.
Автори торкаються також етичних питань щодо конфіденційності досліджень при проведенні опитувань громадської думки, а саме, забезпечення анонімності при проведенні онлайн опитувань.
Також, у статті розглядається питання інтеграції цифрових та традиційних методів збору та аналізу соціологічної інформації, можливості їх застосування разом.
Розглянуто основні переваги та недоліки різних типів методу опитування. Робиться акцент на важливості зберігання методологічної та методичної основи, що закладені методом опитування face-to-face.
Важливим аспектом в рамках емпіричної соціології є поєднання практичного досвіду дослідницьких компаній та науковців, які працюють над питаннями методології та методів збору соціологічної інформації, зокрема методу опитування.
Постановка проблеми. Наслідки інформатизації суспільства, як і наслідки великих соціотехнологічних революцій, з кожним роком все більше будуть впливати на всі сфери суспільного життя. Вільний рух та виробництво інформаційних послуг, необмежений доступ до інформації та використання її для стрімкого науково-технологічного та соціального прогресу, для наукових інновацій, розвитку знань, вирішення екологічних та демографічних проблем постійно зростає.
Елвін Тоффлер в своїй відомій праці «Третя хвиля» зазначає, що «Нова цивілізація народжується в нашому житті, а сліпці повсюди намагаються придушувати її паростки. Ця нова цивілізація несе в собі нові форми сімейного побуту, інші стилі роботи, кохання і життя, нову економіку, нові політичні конфлікти; і, крім усього, іншу свідомість. Фрагменти цієї нової цивілізації вже існують сьогодні. Мільйони вже пристосували своє життя до ритму завтрашнього дня. Інші, налякані майбутнім, вдаються до розпачливих, безнадійних спроб утекти в минуле й намагаються реставрувати старий світ, що їх породив. Світанок нової цивілізації – це найприкметніша, найвибуховіша подія з тих, що відбуваються за нашого життя [15, C. 19].
Крім процесів інформатизації та цифровізації останніх років, накладається пандемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна з росією, що вплинули на всі сфери суспільного життя та призвели до суттєвих змін як в нашій країні, так і у світі загалом. Не оминули вони і сферу соціологічних досліджень, як проведення маркетингових досліджень з вивчення ринку та поведінки споживачів, так і соціальних та наукових досліджень у різних сферах суспільного життя. Це суттєво вплинуло на методологію та методи збору соціологічної інформації. Ще вчора популярні методи досліджень сьогодні втрачають свою актуальність або вимушені суттєво трансформуватися, підлаштовуючись під нові реалії.
Сучасні уявлення про роботу соціологів часто пов’язують, перш за все, з опитуванням громадської думки населення з різних актуальних питань суспільного життя. Сьогодні вже не зустрінеш людину, яка хоча б раз не брала участь в соціологічному опитуванні. Опитування є одним із провідних методів вивчення громадської думки, мотивів, установок, відносин і думок. Перед прийняттям будь-яких рішень є важливим збір інформації про думку населення про ту чи іншу ситуацію, що склалася. Навіть в умовах воєнного стану дослідження громадської думки є потужним інструментом при прийнятті важливих стратегічних рішень. Часто інформація потрібна в дуже короткі терміни, проте вона не повинна втрачати свою якість, достовірність та надійність. Опитування дає змогу на основі адекватно поставлених завдань одержати спеціальну соціологічну інформацію про стан суспільної, групової і колективної думки або ж про факти, події, оцінки, пов’язані з життєдіяльністю особистості та суспільства загалом.
У соціологічній енциклопедії виділяють наступні види опитувань:
1) за рівнем взаємодії інтерв’юера і респондента: а) заочне анкетне опитування; б) очне анкетне опитування; в) очне інтерв’ю за опитувальником; г) тестування;
2) за рівнем стандартизації: а) цілком стандартизовані; б) частково стандартизовані; в) вільне інтерв’ю; г) наративне інтерв’ю;
3) за типом дослідницьких завдань: а) глибинне інтерв’ю (протягом 3-4 годин); б) інтенсивне інтерв’ю (одержання даних про мотиви, установки респондента); в) фокусоване інтерв’ю (одержання інформації про реакцію респондента на ті чи інші події та збір даних про конкретну соціальну ситуацію); г) соціометричне опитування (використовується для вимірювання інтенсивності внутрішньогрупових відносин, аналізу соціально-психологічних властивостей групи);
4) за рівнем компетентності респондента: а) масове опитування респондентів; б) спеціалізоване масове опитування в співробітництві; в) симптоматичне опитування (обирають респондентів, які розуміються на інформації про певну соціальну проблему); г) експертне (респонденти є фахівцями в певній сфері)
5) за використанням технічних засобів: а) поштове опитування; б) опитування за допомогою комп’ютерних технологій [14, C. 257].
Виходячи з перелічених видів опитування, ми можемо бачити наскільки багато різновидів методу опитування існує та постійно додаються нові види опитувань, що пов’язано з активним розвитком інформаційних технологій.
Також, вимоги до термінів збору і подачі інформації постійно скорочуються. Це, в першу чергу, досягається завдяки прогресу в інформаційно-обчислювальній сфері, перехід від паперових анкет до електронних (опитування на планшеті), онлайн опитувань та опитувань за допомогою мобільного зв’язку. Зникає такий етап як первинна обробка зібраної соціологічної інформації. Зрозуміло, що залишається потреба роботи з масивами (перевірка, чистка), але це вже не займає стільки часу, як переведення текстової інформації в цифровий або друк анкет при підготовці до польового етапу. Також, завдяки великим масивам даних, вже проведених досліджень, готових інструментів (анкет, опитувальних листів) значно скорочується час на підготовку самого інструментарію. З іншої сторони, це приводить до інших проблем та викликів, зниження репрезентативності даних, якості та надійності, забезпечення етичних аспектів дослідження, забезпечення анонімності та безпеки участі респондентів в онлайн опитуваннях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція інформаційного суспільства – це різновид постіндустріалізму, основу якої заклали З. Бжезинський. Д. Белл, Е. Тоффлер. Вони розглядають суспільний розвиток, як зміну стадій, відмічаючи переважання четвертого, інформаційного сектору економіки, що настає за сільським господарством, промисловістю та економікою послуг.
Метод опитування є предметом дослідження багатьох наукових праць як американських, європейських, так і українських науковців. В Україні проблемі розгляду методу опитування в соціології присвячені праці таких українських учених: М. Максименко, М. Міщенко, В. Паніотто, Н. Паніна, Т. Рибалко, В. Рукавишников, Н. Харченко, М. Чурилов та ін. Слід відзначити, що саме ці дослідники, які надали поштовху в розвитку масових опитувань в Україні, поєднують науково-теоретичні розробки та реалізацію конкретних соціологічних опитувань на ринку соціологічних досліджень.
Метою даної статті є розгляд особливостей використання та трансформації методів соціологічного опитування. Головне завдання полягає в тому, щоб розкрити теоретичні засади особливостей поєднання можливостей застосування методу опитування face-to-face та онлайн опитувань.
Викладення основного матеріалу. Опитування – метод збирання соціологічної інформації під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування вченого-соціолога (інтерв’юера) та опитуваного (респондента) шляхом реєстрації відповідей на запитання залежно від мети і завдань дослідження [14, C. 257].
Слід відзначити, що будь яке соціологічне дослідження передбачає етапи, які повинен пройти дослідник для отримання бажаної інформації відповідно до обраної методики. Автор в статті «Забезпечення якості польового етапу дослідження при проведенні соціологічних опитувань» розглядаючи польовий етап соціологічного дослідження зазначає, що «якість проведення польового етапу дослідження залежить від багатьох факторів, а саме від підготовки польових робіт, проведення інструктажів, навчання, роз’яснювальних робіт; від впливу індивідуальних особливостей інтерв’юера, виконання ним роботи з дотриманням норм та інструкцій, ставлення до виконуваної роботи, завантаженістю в рамках проєкту; від забезпечення контролю виконання робіт з боку дослідницької компанії» [12, С. 26 ]. Онлайн опитування або смарт панелі, з одного боку, не потребують безпосередньої участі інтерв’юерів, що значно зменшує їх вплив та нівелює «ефект інтерв’юера», з іншого боку, залишається забезпечення відбору та залучення до участі в опитуванні респондентів.
Розгляду особливостей організації польового етапу соціологічного дослідження в умовах гібридної війни присвячено статтю К. Котеленець та А. Алексєєва [7], які розглядають особливості проведення польового етапу соціологічного дослідження в умовах воєнного конфлікту, що розгорнувся на Донбасі влітку 2014 року. Автори в своєму дослідженні визначили основні складнощі проведення соціологічних опитувань в умовах гібридної війни в Україні, серед яких складнощі у формуванні вибірки, складнощі при використанні традиційного методу face-to-face, зокрема в зоні АТО та на окупованій території [7].
Організаційно-технічна складова організації та проведення соціологічного дослідження методом опитування детально описана у праці Н. Паніної [9].
Харківський соціолог О. Кислова в статті «Цифрові методи в соціології» розглядає поняття «цифрові методи», що було запропоновано амстердамським соціологом Ричардом Роджерсом у 2007 році з метою диференціації новітніх методів соціологічного аналізу, що виникають у зв’язку з появою нових форм даних та розвитком цифрових технологій [5, С. 271].
Українські дослідники М. Яковлєв, М. Дубас, О. Купка в статті «Цифрова соціологія та постінформаційне суспільство: методологічні виклики й дослідницькі перспективи» аналізують розвиток окремого напряму в соціології – цифрової соціології, яка спрямована на дослідження змін, що пов’язані з розвитком майбутнього постінформаційного суспільства. На їх думку, «щоб не втратити наріжну фахову компетентність у лідерстві з дослідження суспільства, саме соціологи мають активно розвивати такий напрям, як цифрова соціологія» [18, C. 34].
У статті «Війна, пандемія COVID-19 та методології досліджень онлайн у соціології: дослідницькі виклики і сучасні тренди» М. Дубас розглядає методологію онлайн досліджень в соціології в контексті обмежень, спричинених війною та пандемією COVID-19 [3].
Протягом останнього десятиліття методи соціологічних досліджень зазнали значних змін, що свідчить про трансформацію у підходах до збору, аналізу та інтерпретації даних. Розвиток цифрових технологій відіграв важливу роль у цьому процесі, з одного боку, перетворюючи методи соціологічних досліджень із традиційних на сучасні, а з іншого – базується на тих традиціях, що склалися в соціологічний думці. Змін зазнають не тільки методи збору соціологічної інформації, а й методи обробки та аналізу отриманих даних.
Одним із ключових аспектів цих змін є використання онлайн опитувань та аналіз великих даних, що стало стандартом для багатьох досліджень. За даними Smith і Brown [23], цифрові технології, такі як штучний інтелект та машинне навчання, значно полегшили процес збору та обробки великого обсягу інформації, дозволяючи отримувати більш точні та глибокі дані.
За словами Kim і Lee [21], аналіз соціальних мереж є ще однією важливою складовою нових методів соціологічних досліджень. Використання методів аналізу мереж дозволяє дослідникам отримувати унікальний доступ до інформації про взаємодії та взаємозв’язки між людьми, що важливо для розуміння соціальних процесів.
Важливим кроком є інтеграція статистичних методів та програмних засобів для аналізу даних. Згідно з дослідженнями Wilson і Jackson [25], ці підходи дозволяють знаходити більш точні зв’язки та закономірності між факторами, що вивчаються та роблять аналіз результатів більш об’єктивним.
Однак, разом з цими позитивними змінами, виникають нові етичні виклики, пов’язані зі збором та використанням даних. За даними Davis і Wilson [19], дослідники все більше звертають увагу на баланс між збереженням приватності учасників досліджень та необхідністю збирання достатньої кількості даних для отримання значимих результатів. Етичні норми соціологічної роботи зафіксовані у низці нормативних документів, серед яких одним з основних є Кодекс професійної етики соціолога Соціологічної асоціації України [6], а також міжнародні документи, які не завжди враховують ті зміни, які відбувають в методах збору та аналізу соціологічної інформації.
Зміни в методах збору соціологічної інформації за останні десятиліття також відображають широкий спектр інноваційних підходів, що з одного боку полегшують процес збору та обробки даних, а з іншого боку не завжди сприяють покращенню якості та глибини аналізу соціальних явищ та процесів.
Чому розвиток інформаційних технологій та становлення інформаційного суспільства так вплинув на організацію та проведення соціологічних досліджень?
По-перше, цифрові технології стали необхідним інструментом для проведення соціологічних досліджень. Онлайн опитування, використання даних з соціальних мереж та аналіз веб-ресурсів надали дослідникам нові можливості збору інформації та аналізу поведінки людей.
Друга важлива зміна пов’язана з методами збору соціологічних даних. Традиційні методи, такі як стандартні face-to-face опитування, спостереження, експеримент, контент-аналіз доповнилися новими підходами: аналіз великих даних (Big Data), машинне навчанням та штучний інтелект. Це дозволяє отримувати більш точні та глибинні дані з мінімальним впливом дослідника на процес збору та аналізу інформації.
По-третє, змінилися й методи аналізу даних. Використання статистичних програмних засобів, текстового аналізу та візуалізації даних стали стандартом, як для кількісних, так і для якісних методів збору соціологічної інформації. Це дозволяє знаходити більш точні та значимі соціальні зв’язки між досліджуваними явищами та визначати ті фактори, які впливають на предмет дослідження.
По-четверте, це вплив соціальних мереж на методи соціологічних досліджень. Аналіз соціальних мереж дав можливість дослідникам отримати унікальний доступ до великого обсягу даних про соціальну взаємодію, формування соціальних відносин, погляди та поведінку людей у реальному часі.
Отже, зміна методів соціологічних досліджень за останні десятиліття відбулася завдяки розвитку інформаційних технологій, новим підходам до збору та аналізу даних та впливу соціальних мереж на дослідницький процес. Ці зміни сприяють покращенню якості та точності отриманих даних за результати проведених соціологічних досліджень. Це дає можливість краще пояснити процеси, що відбуваються в суспільстві, знайти саме ті фактори та чинники, що впливають на сучасне суспільство, виокремити тенденції до розвитку.
Висновки. Протягом останніх років методи соціологічних досліджень зазнали суттєвих змін, які вплинули на спосіб збору, аналізу та інтерпретації отриманих даних. Ці зміни викликані розвитком технологій, змінами у способах отримання та передачі інформації. Також, відбулися суттєві соціальні трансформації у всіх сферах суспільного життя, що також викликані пандемією COVID-19, а потім і повномасштабною війною з росією.
В умовах пандемії COVID-19 прискорились темпи використання Інтернету населенням і це призвело до активного використання дистанційних методів опитування.
Відбувається комбінація методу опитування онлайн з телефонними опитуваннями (CATI), що з одного боку, відкриває нові можливості, з іншого – залишає методологічні проблеми одночасного поєднання декількох способів збору соціологічної інформації в рамках використання одного методу.
Розвиваються опитування з використанням смартфонів за заздалегідь створеною базою респондентів, які беруть участь в опитуваннях. Як приклад, смартфон-панель, що розроблена українською компанією «Gradus Research Company». Компанія використовує мобільний додаток власної розробки «Gradus». За допомогою цього додатку здійснюються кількісні та якісні дослідження в онлайн-форматі, та проводяться поля з об’ємними національними вибірками за лічені години. Як зазначено на сайті компанії, в середньому, репрезентативна вибірка забезпечується упродовж 24 годин, а за 48 годин замовник отримує звіт, результати і висновки. Усі опитування проводяться з перевіреними респондентами. Застосунок «Gradus» завантажується на мобільний телефон або персональний комп’ютер безкоштовно, з верифікованої платформи «Google Play». Таким чином, формується база респондентів, які за оплату беруть участь в опитуваннях [20].
Опитування методом face-to-face інтерв’ю, з використанням планшетів / телефонів доповнюється відео-опитуванням, що розширює можливості цього методу, даючи змогу отримувати кількісно-якісну інформацію.
З іншої ж сторони, якість даних соціологічних опитувань падає. Відсутність статистичних даних щодо демографічної ситуації, що викликано охопленням бойовими діями значних територій, неможливість проведення опитувань на прифронтових територіях, постійне переміщення населення як в межах країни, так і за кордон. Останні роки зростає кількість відмов найбільш обережних респондентів. На заміну по квартирних опитувань приходять спочатку вуличні опитування, потім телефонні та онлайн опитування. Face-to-face інтерв’ю все менше застосовуються, що суттєво зменшує покриття географії опитування, до вибірки не потрапляють люди, які не користуються мережею Інтернет, смартфоном або навіть телефонним зв’язком. Це, в свою чергу призводить до зниження репрезентативності опитувань. Навіть зважування отриманих даних не дає можливості відтворити генеральну сукупність, у зв’язку з відсутністю точної статистичної інформації про соціально-демографічний склад населення (відсутність перепису населення України з 2001 року).
Відсутнє пояснення при оприлюдненні результатів різниці між смартфонними і звичайними телефонними опитуваннями чи онлайн опитуваннями та face-to-face інтерв’ю.
Цінність репрезентативних даних з кожним роком знижується, що викликано міграційними процесами як всередині країни, так і за її межі. Також, на перший план виходить оперативність отримання результатів опитування. Як часто відзначають дослідники, замовник хоче отримати результати «на вчора».
Але важливим стає поєднання різних методів опитування задля забезпечення потрапляння до вибіркової сукупності з урахуванням всіх визначених критеріїв, від соціально-демографічних до територіальних.
Кислова О.М. відзначає, що «цифрові методи є корисним інструментом пізнання, можливості якого необхідно тестувати поряд з обговоренням критичних питань, найважливішим з яких є те, що цифрові методи дають можливість досліджувати не все суспільство, а лише ту його частину, що занурена у цифрове середовище. За даними The Global State of Digital у 2022 році в інтернеті перебуває 62,5% населення нашої планети, отже, досліджуючи великі дані (навіть самими витонченими методами) ми залишаємо поза фокусом уваги майже 40%. Тож нагальною темою подальших досліджень є інтеграція цифрових та традиційних методів соціологічного аналізу» [5, С. 282].
Ця тема є надзвичайно актуальною, тому ми можемо спостерігати, як з’являються нові напрацювання науковців, що присвячені саме адаптації соціологічного середовища до нових реалій життя суспільства та активного використання цифрових методів збору соціологічної інформації. Соціологічна спільнота повинна постійно адаптуватись до соціальних змін, але, при цьому, не втрачати якість зібраної інформації при дослідженні актуальних соціальних проблем суспільства.
ЛІТЕРАТУРА:
- Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія / Упоряд. В. Лях. Київ, 1996. С. 194–250.
- Богдан О. Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження? Київ : Дух і Літера, 2015. 380 с.
- Дубас М.О. Війна, пандемія COVID-19 та методології досліджень онлайн у соціології: дослідницькі виклики і сучасні тренди. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2023. № 40. С. 138–143.
- Етичний кодекс Української асоціації маркетингу. Українська асоціація маркетингу : веб-сайт. URL: http://uam.in.ua/rus/standarts/ (дата звернення: 30.05.2024).
- Кислова О.М. Цифрові методи в соціології. Вісник науки та освіти. 2022. №3. С. 269–285.
- Кодекс професійної етики соціолога. Соціологічна асоціація України : веб-сайт. URL: Режим доступу: http://www.sau.kiev.ua/codex.html (дата звернення: 30.05.2024).
- Котеленець К. М. Особливості організації польового етапу соціологічного дослідження в умовах гібридної війни в Україні. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціологічні науки. 2016. № 5. С. 240–253.
- Маклюен Г. Галактика Ґутенберга. Становлення людини друкованої книги / пер. з англ. А. Галушка, В. Самойленко. 2024. 384 с.
- Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження: курс лекцій. Київ, 2007. 320 с.
- Паніотто В., Харченко Н. Криза в методах опитування та шляхи її подолання. Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2012. № 1. С. 3–19.
- Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статистичний аналіз соціологічних даних. Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2004. 270 с.
- Пиголенко І. В. Забезпечення якості польового етапу дослідження при проведенні соціологічних опитувань. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право : збірник наукових праць. 2021. № 2. С. 22–27.
- Рибалко Т.В., Харченко Η.Μ. Контроль якості роботи опитувальної мережі інтерв’юерів // Наукові записки. Соціологічні науки. – 2003. – Том 21. – С.66–70.
- Соціологічна енциклопедія / Укладач В.Г. Городяненко. Київ : Академвидав, 2008. 456 с.
- Тоффлер Е. Третя Хвиля / З англ. пер. А. Євса. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2000. – 480 с.
- Чурилов М.М. Опитувальна мережа. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За ред. В.І.Воловича. Київ, 1998. 736 с.
- Чурилов М.М. Проектування вибіркового соціологічного дослідження. Київ, 1986. 183 с.
- Яковлєв М.В., Дубас М.О., Купка О.В. Цифрова соціологія та постінформаційне суспільство: методологічні виклики й дослідницькі перспективи. Науковий журнал «Габітус». 2023. № 55. С. 33–38.
- Davis R.K., Wilson, T.E. Ethical Considerations in Modern Social Research: Balancing Privacy and Data Collection. Ethics in Social Science, 2024. Vol. 18. P. 55–70.
- Gradus Research Plus. Gradus Research Company : веб-сайт. URL: Режим доступу: https://gradus.app/uk/ (дата звернення: 31.05.2024).
- Kim S., Lee J. Social Network Analysis: Evolution and Applications in Contemporary Social Research. Social Networks Journal. 2022. Vol. 15. P. 215–230.
- Rogers R.A. The End of the Virtual: Digital Methods. Amsterdam : Amsterdam University Press. 2009. 25 p.
- Smith, J.K., Brown, L.M. Digital Technologies and Social Research: Transforming Methodologies. Cambridge University Press. 2020.
- The Coming of Post-Industrial Society: A Venturein Social Forecasting. New York : Basic Books, 1973. 507 p.
- Wilson, P. H., Jackson, M. L. The Role of Artificial Intelligence in Social Science Research: Challenges and Opportunities. Journal of Artificial Intelligence Research. 2021. Vol. 25. P. 78–95.
Статтю надруковано у Науковому журналі «Габітус».